Конспекти уроків біологія 11 клас

Урок 1

Нестатеве і  статеве  розмноження організмів. Види нестатевого розмноження, їх біологічне значення.



Мета: узагальнити знання учнів про форми розмноження організмів;
           розвивати   вміння учнів порівнювати статеве і нестатеве розмноження,
           природне   нестатеве розмноження та штучне клонування; розвивати
вміння учнів   самостійного здобуття знань;  розвивати навики логічного      мислення; вчити учнів працювати в групах, висловлювати власну думки,   презентувати власні наробки.
Тип уроку: комбінований
Форми і методи роботи: «навчальна лабораторія», «Біологічний марафон»,
                                              інтерактивна вправа «»Чи вірите ви, що…?»
Терміни і поняття: репродукція, брунькування, спороутворення, множинний
                                   поділ, поліембріонія, запліднення.
Обладнання: підручник, комп’ютер, таблиці.

Девіз уроку
Плодіться й розмножуйтеся,
 І наповнюйте воду в морях
А птаство нехай розмножується на землі
Книга Буття, 1, 22

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Розпочнемо урок з компліментів. Учні роблять компліменти один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
А чи вірите ви, що:
- Форма нестатевого розмноження – поділ навпіл;
- брунькування – форма статевого розмноження;
- спороутворення – форма нестатевого розмноження.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ваше тіло складається з мільярдів клітин, але жодна з них не живе так довго, як організм у цілому. Одні клітини живуть декілька годин, інші – роками. Вони утворюються і вмирають, забезпечуючи життя багатоклітинному організму. Організми також народжуються і вмирають, передаючи факел життя своїм нащадкам.
Розмноження – це універсальна властивість живих організмів, здійснювана на певному етапі індивідуального розвитку. Окремі особини можуть бути безплідними і загинути, не залишивши потомства. Але якщо всі особини виду перестануть розмножуватись, то вид взагалі зникне з лиця Землі. Отже, сьогодні ви будете досліджувати форми розмноження організмів.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу
1.Рольова гра « Навчальна лабораторія»
Клас об’єднується у групи за кількістю запитань, які будуть розлядатись. Одночасно, з вивченням свого питання, учні в групах складають кросворд, шифрограму чи головоломку. Під час презентації розповідають новий матеріал та демонструють виконане завдання. Учні інших груп, після прослуховування , розгадують творчі завдання та задають їм запитання по темі.
2.Гра « Біологічний марафон»
Керівником марафону і суддею у змаганнях виступає призначений вчителем учень. Кожна група розв’язує кросворди та головоломки на швидкість.
Робота над міні проектом « Форми розмноження організмів»
Учні поділяються на 4 групи і ведуть дослідження по напрямках екскурсії.
Готують презентацію і «екскурсоводи»  вкінці ведуть екскурсію по:
І. Оранжерея.
ІІ. Теплиця.
ІІІ. Ботанічний сад.
ІV. Дослідна станція.
Екскурсоводи  у своєму виступи , приблизно, висвітлюють такі питання:
Що таке оранжерея ( теплиця..)
Основні їх завдання.
Перспективи розвитку.
Значення для науки, людини, природи.
Під час роботи над завданнями , учні використовують різні джерела інформації, і також Інтернет. Готують екскурсійний листок із схемами, малюнками, побажаннями і т. д.

VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
Допишіть речення
Поєднання в одній клітині генетичного матеріалу двох різних особин _________________________________________________________________
Особлива органела сперматозоонів, яка забезпечує їх проникнення в яйцеклітину______________________________________________________
Розбіжність ознак чоловічих  і жіночих особин роздільностатевих організмів _______________________________________________________
Сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей _________________________________

VІІ. Домашня робота.
 Опрацювати матеріал підручника по даній темі.
Творче завдання. 1. Які переваги та недоліки притаманні статевому розмноженню?
2. Біологія + Символіка. Уявлення про нерозривну єдність чоловічого та жіночого початків відображені в китайському символі ян та інь. Що це за символ?
Творче завдання: Деякі організми розмножуються нестатевим способом, якщо умови зовнішнього середовища сприятливі, і статевим – якщо умови несприятливі. Як ви можете пояснити цей факт?

Урок 3

Подвійне запліднення квіткових рослин.
Генетичні наслідки  та біологічне значення.

Мета: Розглянути особливості запліднення у тварин і рослин; вивчити біологічне значення процесу запліднення та практичне значення штучного запліднення.
Тип уроку: комбінований
Методи і форми роботи: словесні елементи інформативних технологій
Основні поняття і терміни: внутрішнє і зовнішнє запліднення, перехресне і самозапліднення у рослин, подвійне запліднення у рослин
Обладнання: таблиця «Запліднення у квіткових рослин»


Девіз уроку:
«Ми пагінці плекаємо кущів,
                       Щоб відновить красу троянди ними»
                                                                    В. Шекспір

Хід уроку
  I. Організація класу.
Психологічний тренінг «Побажаємо успіху один одному»

  II.  Актуалізація опорних знань. (Біологічний диктант)
Розмноження це –… (властивість відтворення собі подібних)
Форми розмноження організмів – …(статеве, нестатеве)
Способи нестатевого розмноження -…(ділення, спороутворення, брунькування)
Діленням розмножується … (одноклітинні)
Спороутворення характерне для… (грибів, рослин)
Вегетативне розмноження – це… (розмноження відокремленням від материнського організму багатоклітинної частини)
Поліембріонія – це процес… (розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини)

  III. Повідомлення теми і мети уроку
(на моніторі комп’ютера)

  IV.  Вивчення нового матеріалу
Запліднення. Запліднення у тварин. Внутрішнє запліднення. (Розповідь вчителя)
Зовнішнє запліднення (Робота з підручником)
Запилення і запліднення у квіткових рослин. Вправа «Карусель»

(Клас об’єднується у 2 групи, у кожній з яких утворюються пари (2 ряди парт та пари учнів, що сидять за однією партою). Склад ланок є постійним, пари змінні, одного ряду учнів сидять на своїх місцях, а з іншого пересідають, рухаючись уздовж ряду. Групи отримують однаковий пакет завдань, а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах разом обговорюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони оволоділи під час роботи у першій парі. Вправа продовжується до тих пір, доки не утворилися початкові пари)

Завдання для пар.
1 пара – Будова квітки.
2 пара – Запилення, типи запилення.
3 пара – Подвійне запилення у квіткових рослин
4 пара – Значення запліднення.

V. Рефлексія
Метод «Естафета». Учні по черзі відповідають на запитання, поставлені вчителем.
Наприклад:
Що таке запліднення?
Яке біологічне значення запліднення?
Які форми запліднення є у тварин?
Які форми запліднення є у рослин?

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Підготувати повідомлення «Тривалість онтогенезу у рослинних і тваринних організмах».


























Урок 2

Статеве розмноження організмів.
Особливості  будови статевих клітин.

Мета: ознайомити учнів із будовою і процесом утворення статевих клітин
           людини; розвивати навики логічного мислення; виховувати повагу до
           власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: експрес – тести, «конкурс запитань», лабораторні                  дослідження.
Терміни і поняття:сперматозоїди, яйцеклітини, сперматогенез, овогенез,   дозрівання, мейоз, поділ клітин
Обладнання: підручник, мікроскоп, мікропрепарати, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Наш розум природою наділений
жагою пізнання істини
Цицерон

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Вітання вчителем учнів, побажання успіхів, співпраці. Інтерв’ю: Мені було б цікаво, якби сьогодні на уроці….

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Експрес – тест
Джерелом утворення нового покоління за нестатевого розмноження є: а) гаплоїдні клітини, б) гамети, в) мейоз, г) соматичні клітини.
При нестатевому розмноження новий організм розвивається із: а) зиготи, б) незаплідненого яйця, в) гамети, г) однієї клітини материнського організму.
Новий організм при вегетативному розмноженні розвивається із: а) однієї клітини материнського організму, б) двох клітин материнського організму; в) багатоклітинних частин, що відокремлюються від материнського організму; г) незаплідненого яйця.
В основі вегетативного розмноження лежать процеси: а) регенерації, б) росту, в) линяння.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Стать – це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють особини різної статі один від одного. Особини різної статі продукують у процесі розмноження різні типи гамет, що забезпечують збільшення генетичного різноманіття їх нащадків. Саме про будову та утворення статевих клітин ми сьогодні будемо з вами говорити.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
1. Інформаційне повідомлення про будову статевих клітин.
2. Особливості розвитку статевих клітин учні вивчають за допомогою прийому «Конкурс запитань». Учні працюють з підручниками та додатковою літературою. Вивчаючи матеріал, готують запитання по даній темі, для однокласників. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.
3. Зробіть висновок, відповівши на запитання. Назвіть ознаки відміни статевих клітин від нестатевих? Що подібного і відмінного між чоловічими і жіночими гаметами?

VІІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

Заповніть таблицю
Порівняльна характеристика яйцеклітини і сперматозоїда

Особливості будови                Яйцеклітини          Сперматозоони
Набір хромосом
Де утворюються?
Розміри
Форма
Наявність поживних речовин
Органели руху

VІІІ. Домашня робота.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання. З давніх – давен у народі склалися обряди та звичаї, спрямовані на появу й розвиток здорових нащадків. Що вам відомо про такі народні традиції.


















Урок 11

Генетика як наука. Методи генетичних досліджень.
Основні поняття генетики.

Мета: ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; дати знання про основні генетичні поняття; сформувати знання про методи генетичних досліджень.
Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.
Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: спадковість, мінливість, успадкування, ген, генотип, фенотип, алельні гени, гомозигота, гетерозигота, домінантність, рецесивність, чисті лінії, розщеплення, рекомбінація; гібридологічний, генеалогічний, популяційно-статистичний, цитогенетичний, біохімічний, близнюковий, генетично-інженерний методи генетичних досліджень.
Обладнання: таблиця зі схемою “Методи генетичних досліджень,” портрети Г.Менделя та інших генетиків.

Девіз уроку.
Генетика – це не тільки основа біології,
але й філософія життя взагалі та медицини зокрема.
Г.І.Бужієвська

І. Організаційний момент.
Психологічний тренінг “Від уроку я очікую …”

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Діагностична бесіда.
Які властивості живих організмів ви знаєте?
Яку роль відіграють такі фундаментальні властивості живого, як спадковість і мінливість?
Яка наука вивчає явище спадковості і мінливості?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.
У 1914 році в Англії ремонтували собор. Роботами керував нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Тальбота, похованого у цьому соборі 1453 року. Джон Тальбот був історичною постаттю. Він воював проти Жанни д’Арк і помер від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли рицаря п’ятнадцятого століття від його нащадків початку двадцятого.
Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній лежав Тальбот, не викликало сумнівів. На кістках п’ятнадцятого століття були ушкодження, які свідчили про рани, згадувані літописцями Столітньої війни. Про встановлення портретної схожості не могло бути й мови. І тут виявився неспростовний доказ спорідненості, надійніший, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи: на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну.

Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій же руці, що й у скелета, ті ж дві фаланги виглядали як одна. їх зростив домінантний алель, фенотипічний прояв якого в медицині називають симфалангією.
Отакою є сила гена. Така сила спадковості.

ІV.    Повідомлення теми і мети уроку.

V.      Надання необхідної інформації.
Інформаційне повідомлення.
Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Датою народження генетики вважається 1900 рік.
Етапи становлення генетики.
(1865 р.) 1900-1930 рр. – період  класичної  генетики:
-        створення теорії гена та хромосомної теорії спадковості;
-        формування уявлень про співвідношення генотипу та фенотипу, взаємодію генів, генетичні принципи індивідуального добору в селекції;
-        залучення генетичних ресурсів планети для цілей селекції.
1930-1953 рр. – період  неокласичної  генетики:
-        роботи в галузі штучного мутагенезу;
виявлення того, що ген одночасно є і елементарною одиницею спадковості, і складною структурою;
-        обґрунтування принципів популяційної генетики;
-        створення біохімічної генетики, з’ясування ролі ДНК.
З  1953 р. – епоха молекулярної  генетики:
-        розкриття структури та встановлення ролі ДНК як носія спадкових ознак організму;
-        з’ясування на молекулярному рівні природи гена;
-        початок робіт у галузі генної інженерії.
Основні генетичні поняття, терміни: ген, алельні гени, домінантність, рецесивність, генотип, фенотип, чисті лінії, гомозигота, гетерозигота. (Розповідь учителя з елементами бесіди, демонстрація натуральних та гербарних об’єктів сортів рослин.)
Основні генетичні символи.
Р – батьківські особини, взяті для схрещування.
Х – знак схрещування.
♀ – жіноча особина.
♂ – чоловіча особина.
F1,2..n – гібридні покоління.
АА, аа – гомозиготи.
Аа – гетерозиготи.

VІ.    Інтерактивна вправа.
         Робота в міні групах.
Учні з’ясовують методи генетичних досліджень.
І група. Гібридологічний метод.
ІІ група. Генеалогічний метод.
ІІІ група. Популяційно-статистичний метод.

ІV група. Цитогенетичний метод.
V група. Біохімічний метод.
VІ група. Близнюковий метод.
VІІ група. Генетично-інженерний метод.

VІІ.   Рефлексія.
Заповнити таблицю “Методи генетичних досліджень”.
Метод досліджень                В чому полягає                   Значення
1. Гібридологічний
2. Генеалогічний
3. Популяційно-статисничний
4. Цитогенетичний
5. Біохімічний
6. Близнюковий
7. Генетично-інженерний

VІІІ. Підсумок уроку.
 Оцінювання і мотивація.

ІХ.  Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Підготувати повідомлення про життя і наукову діяльність Г. Менделя.

























Урок 12

Однаковість гібридів першого покоління. Закон розщеплення. Статистичний характер  закону розщеплення. Гіпотеза чистоти гамет.

Мета: сформувати уявлення про закони Г.Менделя, як закони статистичні; показати цитологічні основи законів Г.Менделя.
Тип уроку:  комбінований.
Методи та форми роботи: словесно-інформаційні, наочні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: чисті лінії, гомозигота, гетерозигота, моногібридне схрещування, розщеплення.
Обладнання: таблиця “Моногібридне схрещування,” портрет  Г.Менделя.

Девіз уроку.
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Конфуцій.

І.  Організаційний момент.
Психологічний тренінг “Подаруй товаришу посмішку”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Біологічний диктант.
1.      Наука, яка вивчає закономірності спадковості й мінливості організмів.
2.      У якому році ця наука “отримала” свою назву?
3.      Що є основною одиницею спадковості?
4.      Сукупність генів організму.
5.      Назвіть основні загальнобіологічні властивості всіх живих організмів.
6.      Місце розміщення гена у хромосомі.
7.      Парні хромосоми, однакові за будовою і спадковою інформацією.
8.      Набір хромосом у соматичних клітинах.
9.      Перерахуйте методи генетичних досліджень та розкрийте зміст одного з них (на вибір).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Гра “Мікрофон”.
Учні за допомогою “Мікрофона” самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: “Що я буду знати, після цього уроку?”

ІV. Повідомлення теми і мети уроку. (Монітор комп’ютера).

V. Надання необхідної інформації.
1. Життя і наукова діяльність Г. Менделя. (Повідомлення учнів.)
2. Моногібридне схрещування. І-ІІ закони Г.Менделя. (Розповідь учителя.)

Моногібридне схрещування.

Р
F1
Об’єкт
Генотип
Фенотип
Гамети
Генотип
Фенотип
Квітки гороху

♀ АА              Х          ♂ аа
   Червоні                       Білі
       А                         а
Аа (100%)
Червоні (100%)
Одноманітність гібридів першого покоління (перший закон Менделя)

F1
F2
Генотип
Фенотип
Гамети
Генотип
Фенотип
♀ Аа             Х       ♂Аа
   Червоні                   Червоні
       А,а                        А,а
   АА    Аа      Аа     аа     1:2:1
черв.  черв.  черв. білі    3:1
Розщеплення ознак (другий закон Менделя)

VІ.  Інтерактивна вправа.
 Робота в групах.
І група. Записати формулу статистичного характеру закону одноманітності.
ІІ група. Записати формулу статистичного характеру закону розщеплення.

VІІ.   Рефлексія.
Розв’язання задач.

Задачі.
У гарбуза білий колір плодів А домінує над жовтим а. Який буде зовнішній вигляд F1, якщо схрестити гарбуз гомозиготний за білим кольором із гарбузом гомозиготним за жовтим кольором?


У помідорів ген, що зумовлює нормальний ріст – Р, домінує над геном карликовості – р. Яке буде за фенотипом покоління від схрещування гібридних рослин?

VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

ІХ.  Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Розв’язати задачу.
У людини карий колір очей (В) домінує над блакитним (в). Гетерозиготна кароока жінка вийшла заміж за гетерозиготного кароокого чоловіка.  Визначити ймовірність народження у них блакит



































Урок 14

Дигібридне схрещування та його цитологічні основи.

Мета: сформувати уявлення про ІІІ закон Г.Менделя, показати цитологічні основи закону, навчити учнів розв’язувати  задачі з генетики.
Тип уроку: комбінований.
Методи та форми роботи: словесні, наочні, практичні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: дигібридне схрещування, рекомбінація, гетерозигота, дигетерозигота, алель, решітка Пенета.
Обладнання: таблиця “Дигібридне схрещування,” портрет  Г.Менделя.

Девіз уроку.
Не бійся що не знаєш, –
Бійся що не навчишся.
(Народна мудрість.)


І.  Організаційний момент.
Вправа “Привітання, побажання хорошого настрою”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Експрес-тести.
1.  Ділянка, яка визначає спадкові ознаки:
а) ген; б) іРНК; в) тРНК; г) плазміда.
2.  Гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місце в гомологічних хромосомах:
а) домінантні; б) спадкові; в) рецесивні; г) алельні.
3.  Наука про закономірності спадковості та мінливості організмів:
а) біологія; б) генетика; в) селекція; г) цитологія.
4. Ознака, дія якої у гібридів першого покоління (згідно за І законом Менделя) пригнічується:
а) домінантна; б) рецесивна.
5.  Здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі онтогенезу:
а) мінливість; б) спадковість; в) подразливість; г) провідність.
6.  Організми, отримані внаслідок статевого розмноження:
а) одноклітинні; б) колоніальні; в) гібридні.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.
Закономірності спадковості Г.Менделя. ІІІ закон Г.Менделя (закон незалежного успадкування ознак).

Р
F1
Об’єкт
Гамети
Квітки гороху

♀ ААВВ        Х      ♂ аавв
    АВ                         ав
                 АаВв

F2
Гамети
Генотип
Фенотип
♀ АаВв          Х       ♂ АаВв
АВ, Ав, аВ, ав АВ, Ав, аВ, ав

1ААВВ:2ААВв:2АаВВ:
4АаВв:1Аавв:2Аавв:1ааВВ:
2ааВв:1аавв
9:3:3:1
Третій закон Менделя

V.  Інтерактивна вправа.
Вправа “Хто швидше”.
Записати формулу статистичного характеру закону незалежного комбінування ознак.
VІ.    Рефлексія.
Розв’язування задач.
1. При схрещуванні двох морських свинок із чорним і кудлатим хутром отримано 10 чорних свинок з кудлатим хутром, 3 чорних з гладеньким, 4 білих з кудлатим, 1 біла з гладеньким хутром. Які генотипи батьків?
2. У людини карий колір очей домінує над блакитним, а здібність краще володіти правою рукою домінує над ліворукістю. Гени обох ознак знаходяться в різних хромосомах. Кароокий правша одружився з дівчиною, що мала блакитні очі й була лівшою. Яких нащадків щодо зазначених ознак слід чекати в такій родині, якщо юнак гетерозиготний за обома ознаками?

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Розв’язати задачу.
1. У томатів червоне забарвлення плодів R домінує над жовтим забарвленням r, а високорослість Н – над карликовістю h.
2.Дигетерозиготну червоноплідну рослину схрещено з жовтоплідною карликовою рослиною. Визначте генотип та фенотип гібридів першого покоління.

Урок 17

Явище зчепленого успадкування. Генетичні карти  хромосом.
 Хромосомна теорія спадковості  Т. Х.Моргана.

Мета: дати поняття про відхилення законів при розщепленні від кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем, дати знання про явище зчепленого успадкування; загальне уявлення про хромосомну теорію спадковості.
Тип уроку:  комбінований.
Методи та форми роботи: словесні, наочні, вправи: “Пригадай”, “Пошук інформації”.
Терміни та поняття: проміжний характер успадкування, зчеплене успадкування, кросинговер, генетичні карти хромосом, хромосомна теорія спадковості.
Обладнання: таблиця зі схемою проміжного характеру успадкування, зчеплене успадкування.

Девіз уроку.
“Не тільки сама істина
дає впевненість, але й пошук її.”
                                                                                            Б. Паскаль.

Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
Налаштовуємося на біологію. Усміхнімося один одному і побажаймо успіхів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вправа “Пригадай”.
Скільки генів може бути в одній хромосомі?
Як успадковуються ознаки, що визначають гени, які розміщені на одній хромосомі?
Що таке кросинговер?

ІІІ.    Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера.)

ІV.  Надання необхідної інформації.
Інформаційне повідомлення.
Відхилення при розщепленні від кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем. (Інформаційне повідомлення).
Проміжний характер успадкування. (Розповідь вчителя з використанням слайдів).
Явище зчепленого успадкування. (Пояснення вчителя з використанням слайдів).

V.   Інтерактивна вправа.
1.  Вправа “Пошук інформації.” Учні працюють в малих творчих групах. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знати в підручнику, довідковій літературі.


І група.      Закономірності при кросинговері.
ІІ група.     Генетичні карти хромосом.

2.  Хромосомна теорія спадковості. (Самостійна робота, запис основних положень.

VІ.    Рефлексія.
Розв’язування задач.
1.      Кохінурові норки (світле забарвлення з чорним хрестом на спині) виходять у результаті схрещування білих норок із темними. Схрещування між собою білих норок дає білих нащадків, а схрещування між собою темних норок – темних. Які нащадки вийдуть від схрещування кохінурових норок із білими?

2.      У дрозофіли сіре забарвлення тіла та нормальні крила визначаються домінантними генами В і V, а чорне забарвлення тіла та зародкові крила залежать від рецесивних генів b i v. Визначте зовнішній вигляд батьків у таких схрещуваннях: а) ВВVV х Вbvv.

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Вивити параграф підручника.
Розв’язати задачу.
Диплоїдний набір хромосом у клітинах

людини – 46                          собаки – 78
голуба – 80                                     аскариди – 4
кота – 38                                шимпанзе – 48
жаби – 26                               корови – 60
Визначте число груп зчеплення у кожного з перелічених організмів.

















Урок 18

Генетика статті.
Успадкування зчеплене зі статтю.

Мета: поглибити знання учнів про явище зчепленого успадкування; ознайомити з захворюваннями людини, пов’язаними з успадкуванням, зчепленим зі статтю.
Тип уроку: комбінований.
Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: нестатеві хромосоми, аутосоми, гетерохромосоми, гомогаметна та гетерогаметна стать, зчеплене зі статтю, каріотип, успадкування.
Обладнання: таблиця “Зчеплене успадкування”, набори хромосом різних каріотипів.

Девіз уроку.
Будь терплячим і наполегливим,
тоді успіх прийде неодмінно.


Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
“Чарівна посмішка”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Метод “Мікрофон”.
Що таке група зчеплення?
Скільки груп зчеплення є в організмів певного виду?
Яке явище називається зчепленим успадкуванням?
Чому дорівнює сила зчеплення генів у групі зчеплення?
Чи можуть гени, які входять до групи зчеплення, успадковуватись незалежно?
Що зазначено на генетичних картах хромосом? Як визначають відстань між генами в хромосомі?
Які основні положення хромосомної теорії спадковості Т.Моргана?
Як хромосомна теорія вплинула на розвиток генетики та біології в цілому?

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.
Проблемне запитання.

Від чого залежить визначення статі? (Обґрунтування)
Хромосомне визначення статі. (Розповідь учителя з елементами бесіди).




1)  У людини                     жінка                                      чоловік

44+ХХ                          44+ХУ

Ауто соми-                   статеві

-нестатеві            хромосоми

Отже, у людини  44А+ХХ – жін. стать – каріотип жінки

44А+ХУ – чол. Стать – каріотип чоловіка

2)      Механізм визначення статі організму. (Розповідь учителя).

3)  Вплив факторів зовнішнього середовища на стать майбутнього організму. (Повідомлення учнів).

Співвідношення статей і його регуляція. (Самостійна робота учнів).

Завдання. Проаналізувати статистичну закономірність утворення чоловічої і жіночої статі за схемою схрещування батьківських організмів, використовуючи генетичну символіку.
Успадкування, зчеплене зі статтю. (Розповідь учителя).

V.  Інтерактивна вправа.
“Творча лабораторія”. (Працюючи в групах учні за допомогою підручника, додаткової літератури досліджують захворювання людини, зчеплене зі статтю.)
І група.      Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори).
ІІ група.     Гемофілія (нездатність крові зсідатися).

VІ.    Рефлексія.
Розв’язування задач.
1. Чоловік, хворий на гемофілію, одружується зі здоровою жінкою, батько якої потерпав від гемофілії. Визначте ймовірність народження в цій родині здорових дітей.
2. У людини ген, що викликає одну з форм колірної сліпоти, або дальтонізм, локалізовано в Х-хромосомі. Стан хвороби викликається рецесивним геном, стан здоров’я – домінантним. Дівчина, що має нормальний зір, батько якої хворів на колірну сліпоту, виходить заміж за здорового чоловіка, батько якого також потерпав від колірної сліпоти. Який зір можна очікувати в дітей від цього шлюбу?

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювання матеріал в підручнику. Скласти кросворд з вивченої теми.

Урок 19

Взаємодія генів. Відношення ген-ознака.
Множинна дія генів. Позаядерна спадковість.

Мета: познайомити учнів з ефектами взаємодії генів; дати уявлення про явища цитоплазматичної спадковості та її ролі.
Тип уроку: комбінований.
Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: епістаз, комплементарність взаємодія генів, полімерія, кододомінування,  позаядерна спадковість.
Обладнання: таблиця “Взаємодія генів”, таблиці, що демонструють вияви цитоплазматичної спадковості.

Девіз уроку.
Якщо хочете чогось навчитися,
 робіть це!
Р.Шанк.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.
Побажання удачі і доброго настою один одному.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Біологічний диктант.
Нестатеві хромосоми – (ауто соми).
Каріотип чоловіка – (44А+ХУ).
Каріотип жінки – (44А+ХХ).
Гетерозиготна особина продукує (два) сорти гамет.
Гомозиготна особина продукує (один) сорт гамет.
Стать майбутнього організму визначається в момент (запліднення).

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.
1.  Взаємодія генів. (Інформаційне повідомлення).

V.      Інтерактивна вправа.
1. Вправа “Поміркуй”.
Поясніть схему:
Багато хромосом → багато генів → 1 ознака.
2.      Вправа “Шпаргалка”.
Учні працюють з підручником, додатковою літературою, виконуючи навчальне завдання. Створюють власну шпаргалку за якою будують свою відповідь.

Завдання для груп.
І група.      Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена?
ІІ група.     Яку роль відіграє цитоплазматична спадковість?
ІІІ група.    Наведіть приклади явищ цитоплазматичної спадковості.

VІ.    Рефлексія.
Самостійна робота.
Заповнити таблицю.
                            Вид взаємодії    Характеристики        Приклади
1. Взаємодія алель них генів.
2. Множинний алелізм.
3. Комплементарність
а) Летальні гени
б) Полімерія
4. Епістаз.
5. Полігенне успадкування.

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти сенкан з вивченої теми.


























Урок 20

Роль генотипу  та умов довкілля у формуванні фенотипу.

Мета: встановити роль генотипу і умов середовища на формування фенотипу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форми і методи: словесні, проблемно-пошукові, інтерактивні.
Терміни і поняття: фенотип, генотип, мінливість, модифікації.
Обладнання: таблиці, малюнки.

Девіз уроку:
                                               Почнемо… шукати основи, на яких, ніби на
                                               непохитній скелі можна побувати
                                               метод навчання і вчення.
Я.А. Коменський.

Хід уроку

I. Організаційний момент.
«Допоміжне  дієслово» (Учитель пропонує учням за допомогою дієслів визначити свій емоційний стан: хвилююся, сподіваюся, радію, очікую.)
II.      Актуалізація опорних знань.
Гра «Далі, далі»
Умови гри. Вчитель дає запитання і кидає м’ячик одному з учнів. Учень ловить його і відповідає на запитання. Якщо відповідь правильна, то вчитель говорить «Молодець, ім’я!» повертається до нього. Якщо відповідь не правильна, то вчитель говорить «Далі» і учень кидає м’яч іншому учневі.
Ген – це …
Сукупність генетичної інформації закодованої в генах окремої клітини або цілого організму це – …
Фенотип – це …
III.  Повідомлення теми і завдання цього уроку (на моніторі комп’ютера).

IV.  Вивчення нового матеріалу.
Вступне слово вчителя про одне з основних проблем генетики – з’ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля на деформування фенотипу. (Приклад: однояйцеві  близнюки, що росли в різних умовах, відмінних за фенотипом.)
Модифікаційна мінливість. Властивості.

Метод «Творча лабораторія». Учні працюють в групах за даними завданнями.
1 група:          Модифікаційні зміни. Вплив на генотипно-однорідні організми.
2 група:          Залежність модифікації від інтенсивності і тривалості дії певного чинника. Причини зникнення мутації.
3 група:          Значення модифікації.
4 група:  Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.


V.  Рефлексія.
Доповнити речення:
Модифікаційна мінливість – це …
Модифікації – це реакції організму на …
Прикладом модифікації може бути…
Основне значення модифікації полягає в …

VI.  Підведення підсумків уроку.

Домашнє завдання:
Вивчити відповідний матеріал з підручника.




































Урок 21
Модифікаційна  мінливість та її властивості. Норма реакції.
Л.р .Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду та варіаційної кривої.

Мета: розширити знання учнів про неспадкову мінливість; дати знання про властивості модифікаційної мінливості; навчити будувати варіаційний ряд і криву.
Тип уроку: комбінований.
Методи та форми роботи: наочні, словесні, використання інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: неспадкова мінливість, модифікація, варіанта, варіативний ряд, варіативна крива, норма реакції.
Обладнання: таблиця “Модифікаційна мінливість”, гербарії рослин, насіння квасолі, бобів, бульби картоплі; листя акації, вишні, клена.

Девіз уроку.
“Мистецтво навчання не потребує нічого іншого
ніж умілий розподіл часу”.
Ян.А.Коменський.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.
Психологічний тренінг “Від уроку я очікую…”.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Експрес-тести.
Мутації виникають:
а) поступово; б) раптово.
Наступним поколінням передаються мутації, що відбулися в клітинах:
а) соматичних; б) статевих.
Мутація проявляється у фенотипі в організмі:
а) будь-якому; б) гомозиготному; в) гетерозиготному.
Для мутацій не характерна властивість:
а) постійність; б) масовість; в) успадковуваність; г) адаптивність;
д) неспрямованість.

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера)

ІV. Надання необхідної інформації.
Інформаційне повідомлення.
Модифікаційна мінливість – це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов’язані зі змінами генотипу.
Загальні властивості модифікаційної мінливості:
-         визначеність;
-         масовість;

-         неуспадкованість;
-         тимчасовість;
-         спрямованість;
-         пристосувальність.

V.   Інтерактивна вправа.
Робота в групах.
І група.      Значення модифікаційної мінливості.
ІІ група.     Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

VІ.  Рефлексія.
Виконання лабораторної роботи № 2. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Хід роботи.
Візьміть максимальну кількість об’єктів, яку ви зможете дослідити у термін, визначений для виконання роботи.
Полічіть ознаки, наприклад, для колосків – кількість зерен; для бульб картоплі – кількість вічок; для листків – їх довжину.
Запишіть отримані дані варіаційного ряду в таблицю:
n
V
P
∑
M

Загальна кількість варіант ряду
Варіанта
Частота зустрічальності варіант
Сума
Середня величина ознаки

Побудуйте варіаційну криву за даними, наведеними у таблиці:
- на осі абсцис відкладіть варіанти ознаки від найменшого числа до найбільшого.
- на осі ординат відкладіть частоту зустрічальності ознаки. Від горизонтальної осі поставте перпендикуляри до рівня, що відповідає частоті повторюваності кожної варіанти. Точки перетину перпендикулярів з лініями, що відповідають частоті повторюваності варіант, з’єднайте прямими.

5.      Користуючись формулою, розрахуйте середню величину мінливості ознаки: , де М – середня величина, ∑ – знак суми, V – варіанта, Р – частота повторюваності, n – загальна кількість об’єктів в ряду.

6.      Середню величину ознаки (М) внесіть до таблиці.



Висновок: Дайте відповідь на запитання:
а) яка закономірність модифікаційної мінливості вами установлена?
б) організм успадковує ознаку як таку, чи норму реакції?
в) чому об’єкти з однаковим генотипом відрізняються один від одного фенотипові?

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти тести на відповідність.





































Урок 22

Мутаційна мінливість. Основні положення  мутаційної теорії. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
Л.р.(Д) Спостереження нормальних  і мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

Мета: розширити поняття про спадкову мінливість як одну з основних властивостей живої природи; сформувати уявлення про комбінативну мінливість.
Тип уроку:   засвоєння нових знань.
Методи та форми роботи: наочні, словесні, вправи: “Пригадай”, “Шпаргалка”, “Конкурс запитань”, метод “Мікрофон”.
Терміни та поняття: спадкова мінливість, комбінативна мінливість, мутаційна мінливість, генотип, кросинговер, комбінація, рекомбінація.
Обладнання: таблиці: “Комбінативна мінливість”, “Мутаційна мінливість”, комп’ютер.

Девіз уроку.
Збирайте факти!
З них народжуються думки.

Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
Вправа “Графічне зображення настрою”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вправа “Пригадай”.
Що вивчає наука генетика?
Які властивості організмів вивчає генетика?
Що таке ген?
Чи може ген змінюватися?
Які є стани гена?
Чи впливає середовище на прояв генотипу?
Чи можна керувати проявом генотипу?
Чи завжди можна прогнозувати прояв генотипу?

ІІІ.    Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

ІV.  Надання необхідної інформації.
Інформаційне повідомлення.

 Джерела комбінативної мінливості. (Робота учнів з підручником, додатковою літературою, складання схеми.




Лабораторна робота № 2.

Хід роботи.

  Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.
Наведіть мікроскоп у робоче положення.
Розгляньте на малому збільшенні нормальні форми дрозофіли. Опишіть їх колір тіла, довжину крил, колір очей, тощо.
Розгляньте мутантні форми дрозофіли. Опишіть їх форму і розмір тіла, колір очей, тіла тощо.
Дані спостережень занесіть у таблицю.

                                                        Нормальна             Мутантна

Форми дрозофіл
Форма і колір очей
Форма і розмір крил
Забарвлення
Інші ознаки

Зробіть висновки:
Що таке мутації?
Як мутації можуть впливати на фенотип?
Порівняйте життєдіяльність нормальних і мутантних форм дрозофіл.

V. Інтерактивна вправа.
Вправа “Шпаргалка”. Учні працюють з підручником, додатковою літературою, виконуючи навчальне завдання. Створюють власну шпаргалку, за якою будують свою відповідь.
І група.      Значення комбінативної мінливості для організму і еволюції.
ІІ група.     Значеня мутаційної мінливості для організму і еволюції.
Метод “Мікрофон”.
1.      Що таке мутації?
2.     Які положення мутаційної теорії?

VІ. Рефлексія.
Вправа “Конкурс запитань”. (Учні в процесі вивчення матеріалу готують по декілька запитань. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.)

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти тест – відповідність.


Урок 23

Види мутацій. Мутагени.

Мета: дати поняття про типи мутацій та їх причини; про мутагени, їх види; з’ясувати значення мутацій у природі та житті людини; навчити  спостерігати за мутантними формами та порівнювати їх з нормальними.
Тип уроку:     комбінований.
Методи та форми роботи: наочні, словесні, творча лабораторія, вправа “Поміркуй”.
Терміни та поняття: мутації, мутагени, мутанти, генеративні та соматичні мутації, летальні, сублетальні, геномні, генні мутації.
Обладнання: таблиця: “Мутації”, колекції, фото мутантів, колекція мух дрозофіл, мікроскопи, готові мікропрепарати нормальних і мутантних дрозофіл.

Девіз уроку.
Все повинно змінюватися для того,
Щоб усе залишилось по старому.
Д.Лампедуза.

Хід уроку.

І.   Організаційних момент.
Привітання, побожання хорошого настрою.

ІІ.      Актуалізація опорних знань.
Біологічний диктант.
Комбінативна мінливість пов’язана із виникненям різних комбінацій …
Джерелами комбінативної мінливості є: …
Комбінативна мінливість забезпечує …
Мутації – стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять …
Основи вчення про мутації заклав голландський учений …

ІІІ.  Повідомлення теми і мети уроку. (Монітор комп’ютера).

ІV.  Надання необхідної інформації.
Інформаційне повідомлення.

Основні типи мутацій.

V.      Інтерактивна вправа.
Творча лабораторія.
Групи досліджують мутагенні фактори.
І група.      Фізичні мутагени.
ІІ група.     Хімічні мутагени.
ІІІ група.    Біологічні мутагени.



Вправа “Поміркуй”.
У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? (Самостійна робота учнів з підручником).

VІ.    Рефлексія.

VІІ.   Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд “Мутаційна мінливість. Типи мутацій”.

































Урок 25

Основні напрямки сучасної біотехнологіїі. Мікробіологічна промисловість. Генна, клітинна, тканинна інженерія. Штучний синтез білків.

Мета: поглибити поняття про ген, будову та життєдіяльність вірусів, редуплікацію
ДНК; дати знання про біотехнологію як сучасний вид  промисловості;
ознайомити з основними процесами біотехнології.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Основні терміни і поняття: біотехнологія, синтез генів, плазміди, теоретична біологія.
Обладнання: «рослини в пробірках», малюнки з зображенням тварин  і рослин.

                                            Девіз уроку:
                                              «Не бійся,що не знаєш,
                                               Бійся,що не навчишся»
                                                 (Китайська мудрість)

Хід уроку:
I.   Організація класу.
Вітання. Побажання  гарного настрою, успіхів у роботі.


II.    Актуалізація опорних знань.
Метод «Мікрофон»
Що таке ген?
Які ви знаєте особливості будови і  проявів життєдіяльності вірусів.
Як відбувається транскрипція та подвоєння ДНК?
Що таке   геном?
Які особливості будови і процесів життєдіяльності бактерій?
Які особливості методів селекційної роботи з мікроорганізмами.

III. Вивчення нового матеріалу.
А) Робота в групах:
1група. Зміст,завдання і методи сучасної біотехнології.

2група. Історія розвитку біотехнології. Давні біотехнологічні процеси: випікання хліба, виготовлення сиру,виноробства, пивоваріння, силосування.

3група. Основні напрями та досягнення біотехнологій: мікробіологічна промисловість і медицина; харчова промисловість, поліпшення екологічного стану планети; боротьба з шкідниками сільського господарства, виготовлення біопрепаратів.
Б)Методи біотехнології. Працюючи з підручником заповнити таблицю.
Метод генної інженерії,її суть.
Метод
Характеристика
 
IV.   Рефлексія.
Розв’язати проблемні ситуації та біотехнологічні вправи.

Наприклад: використовуючи мікроорганізми біотехнологія вже сьогодні виробляє сотні тисячі тканин білка,тисячі тон амінокислот(лізин), засоби захисту рослин,ферментів та інших лікарських препаратів.

(Проілюструйте прикладами кожну із галузей мікробіологічної промисловості згаданих у тексті).


V.     Домашнє завдання.
Підготувати відповідний матеріал підручника.


































Урок 26

Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяцій.
Фактори, які впливають на чисельність популяцій.

Мета: розширити знання учнів про популяції, дати поняття про статеву та вікову структуру популяції. Розглянути особливості структури популяції людини.     Розвивати вміння самооцінки та взаємооцінки навчальних досягнень; виховувати повагу до  однокласників , до їх праці.
 Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Методи та форми роботи:
1) інформаційно-рецептивний:
2)   репродуктивний:
3) проблемно-пошуковий: пошук відповідей на проблемні запитання, відповіді на взаємозв’язані запитання, рольова гра, формулювання висновків;
Терміни та поняття: популяція, біомаса, чисельність популяції, приріст, структура популяції, етологія.
Обладнання: таблиці «Популяції організмів».

Девіз уроку.
«Всюди досліджуйте всечасно,
що є велике і прекрасне,
і чого ще не бачив світ…»
(М. Ломоносов).

Хід уроку.

І. Організаційних момент.
Психологічний тренінг.
Очікування від уроку.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
1.  Фронтальна бесіда
- Що таке вид?
Дайте визначення  поняттю популяція .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV.  Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Поняття популяція
2. Особливості структури популяції
3.  Статева структура
4. Вікова структура

5. Просторова структура.
6. Екологічна структура.
7. Особливості структури популяції людини

V. Надання необхідної інформації.
 Особливості структури популяції
Статева структура
(залежить від співвідношення особин різних статей)

Просторова структура
(за характером використання території)

Популяції осілих видів       Популяції кочових видів       Популяції мігруючих видів
(ведмеді, кроти,                  (переміщуються                         (закономірно
більшість комах та ін.)      на відносно недалекі                  змінюють місця
відстані: песці, копитні,             існування,
дятли, синиці).                              переміщуються на
значні відстані)

Періодичні          Неперіодичні
(перелітні птахи,       (зграя сарани)
прохідні   риби та ін.)

Просторова структура популяції має пристосувальний характер, оскільки дає можливість якомога повніше використовувати ресурси середовища існування.

Екологічна структура популяції тварин
Одиначний спосіб життя
(скорпіони, сольпуги,                                         Груповий спосіб життя
більшість павуків та ін.).
Збираються групами
тільки в період розмноження.

VІ.  Інтерактивна вправа.

“Учитель – учень”. (Працюючи в парах учні вивчають навчальний матеріал, потім один стає “вчителем” пояснюючи іншому. На виконання вправи дається 10 хв.
Завдання.
Уважно прочитайте текст. Проаналізуйте статистичні дані, використовуючи матеріал генетики, геронтології. (12 балів)

Популяція характеризується певним співвідношенням чоловічих та жіночих особин (статева структура популяції). Генетичний механізм визначення статі забезпечує розщеплення потомства за статтю у співвідношенні 1:1. Через різну життєздатність чоловічих та жіночих організмів це первинне співвідношення іноді помітно відрізняється від вторинного (при пологах – у ссавців) і тим більше від третинного,

характерного для дорослих особин. Наприклад, у популяціях людини вторинне співвідношення статей -100 дівчаток : 106 хлопчиків; до 16 – 18 років це співвідношення вирівнюється і стане 1 : 1 (100 дівчаток : 100 хлопчиків); до 50 років – 100 жінок: 85 чоловіків; до 80 років співвідношення за статтю стане 2 : 1 (100 жінок : 50 чоловіків).

VІІ.   Рефлексія.
Рольова гра «Симпозіум біологів»: учні, які добре засвоїли новий матеріал, відповідають на запитання одногрупників.

VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Підготувати повідомлення:  Від чого  залежить ступінь відокремленості популяції?































Урок 27

Екологічні чинники. Середовище існування, пристосування організмів  до середовища існування.
Біологічні адаптивні ритми організмів.

Мета: розглянути  екологічні чинники та середовища існування, пристосування організмів до середовища існування; розвивати творче мислення   учнів та прищеплювати повагу до живої та неживої природи.
Тип уроку:  комбінований урок.
Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: абіотичні, біотичні, антропогенні екологічні чинники, повітряно – наземне, водне, грунтове середовище існування.
Обладнання: таблиці

Девіз уроку.
Людина не повинна соромитись цікавості,
яку пробуджує в ній природа.
Ніколас Тінберген

Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
Вправа.      Станьте в коло. По черзі потисніть своїм сусідам руку і висловіть свої побажання на цей урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Інтелектуальна гра “Ти – мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитуваня, взаємооцінка. Корекція.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
На підставі вивчення матеріалів, які були зібрані під час експедиції до десятків країн (близько 60) земної кулі, М.І .Вавилов виділив вісім центрів походження культурних рослин і описав найважливіші сільськогосподарські культури, які перші виникли у цих районах.
Чому найбільше різноманіття форм будь-якого виду зосереджено у тих районах; де цей вид виник, а  по  мірі віддалення від центра кількість форм зменшується?

ІV. Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Екологічні чинники.
2. Середовища існування.
3. Пристосування організмів до середовища існування.


V.  Надання необхідної інформації.
Екологічні фактори
Абіотичні
Компоненти та властивості неживої природи: температура, освітленість,вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води,
Біотичні
Різні форми взаємодій між особинами у популяціях та між популяціями в угрупованнях: рослини, тварини, мікроорганізми.
Антропогенний (антропічний)
Породжується свідомим та несвідомим втручанням людини у природні процеси.

Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
1. Правило екологічної індивідуальності: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями; наприклад, кріт (комахоїдне) і сліпак (гризун) адаптовані до життя у ґрунті, але кожний по-своєму: кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, сліпак – за допомогою різців, викидаючи ґрунт назовні головою.

2. Правило відносної незалежності адаптацій: добра пристосованість організму до дії певного чинника не означає такої самої доброї пристосованості до інших (наприклад, лишайники можуть оселятись на субстратах, бідних на органіку, можуть тривалий час обходитись без вологи, але дуже чутливі до забруднення повітря).

3. Закон оптимуму (від лат. «optimum» – найкраще): кожен фактор позитивно впливає на організм лише у певних межах (оптимальна температура для розвитку більшості рослин+25° …+30° С).

Обмежувальний фактор – фактор, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості (мінімуму та максимуму). Обмежувальні фактори визначають територію розселення виду (ареал).

Основні середовища існування організмів
наземно-повітряне    водне              грунт        організми інших істот

Повітряно – наземне характеризується:
а)    Добові та сезонні зміни освітленості є найточнішим годинником, хід якого практично не змінюється протягом останнього періоду еволюції. У денних організмів поділ клітин відбувається вночі, а у нічних – вдень. (Ростемо під час сну.)
б)    Температурний фактор пов’язаний з підвищенням життєдіяльності організмів, їх нього обміну речовин, а головне – з терморегуляцією. Поступова еволюція тварин від повної залежності від оточуючого середовища до більш довершеної внутрішньої терморегуляції (теплокровність).
в)    Вологість – один з найбільш важливих факторів середовища. Недостача води є причиною обмеження життєдіяльності та географічного поширення наземних живих організмів.
г)    Головними складовими частинами атмосфери є кисень, вуглекислий газ і
 азот. Кисень забезпечує аеробне дихання, вуглекислий газ необхідний для фотосинтезу.

Водне середовище
Значно відрізняється від наземно-повітряного: велика густота, менше кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються солоністю (прісні, солоні), швидкістю течії тощо.
Екологічні групи жителів водойм (гідробіонтів)
- Планктонні організми
- Бентосні організми
- Перифітонні організми
- Нейстонні організми

Ґрунт
Особливості ґрунту як середовища існування: а) вологість ґрунту зазвичай вища, ніж вологість повітря; б) порівняно невелика амплітуда добових та сезонних коливань температур; в) вміст вуглекислого газу значно вище, а кисню – дещо нижче, ніж в атмосфері. Ґрунт-більш стабільне середовище існування порівняно з наземно-повітряним.

Живі організми
Живі організми як середовище існування докорінно відрізняються від інших середовищ. Якщо на організми, які живуть на поверхні іншої істоти впливають фактори зовнішнього середовища, то на тих, які живуть у середині організму хазяїна, ці фактори безпосередньо не впливають. Середовище тут стабільне.

VІ. Інтерактивна вправа.
З метою формування інтелектуальних здібностей, уміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки вчитель пропонує розглянути основні питання теми, виконавши такі завдання.

Прочитати матеріал підручника і закінчити речення:
Закінчити схему

VІІ.   Рефлексія.
Метод «Учбові станції»
Учні дають коротку характеристику основним поняттям, що вивчалися на уроці.
Абіотичні, біотичні, антропогенні екологічні чинники,
Повітряно – наземне, водне, грунтове середовище існування.

VІІІ. Підсумок уроку.
       Вправа «Настрій»
-         А тепер також зобразіть настрій, що панує у вас зараз? Чи змінився він? Чому?
Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.

ІХ.    Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд по даній темі.

Урок 28

Угруповання і екосистеми.
Склад і структура угруповань.

Мета: сформувати знання про угруповання та екосистеми. Розглянути склад і структуру угруповань; розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації, логічне мислення учнів, сприяти гігієнічному вихованню.
Тип уроку: комбінований урок.
Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: Угруповання та екосистеми, редуценти, продуценти, консументи, біотоп, показники екосистеми: видове розмаїття, густота популяцій, біомаса, біологічна продуктивність (площа чи об’єм); просторова структура екосистеми, екологічна структура екосистеми.
Обладнання: довідкова література, таблиці «Угруповання  організмів».

Девіз уроку.
Не тільки істина дає впевненість,
але й пошук її.
Б.Паскаль

Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
Психологічна вправа «Настрій»
Вчитель пропонує кожному учневі, «замалювати» у кружечку той настрій, який зараз у нього. Після чого робить висновок, який настрій переважає у класі і робить прогноз, чи зможе урок змінити його».

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Вставте пропущені слова у тексті.
Кожна популяція характеризується чисельністю. Чисельність особин у популяції коливається у значних межах, однак вона не може бути нижче певних меж. Скорочення чисельності за ці межи може призвести до___________ популяції. Вважають, що при чисельності популяції менше кількох сотень особин, будь-які випадкові причини (пожежа, повінь, рясні снігопади, сильні морози та ін.) можуть скоротити ___________настільки, що особини, які залишились, не зможуть __________та залишити ___________. Народжуваність припинить природне зменшення, і особини, що залишились, за короткий час _____________  .Якщо у популяції переважають старі особини, можна впевнено сказати, що дана _____________закінчує своє__________ та має тенденцію на ________________

Слова для довідки: покривати, зустрітися, вимирання, чисельність, потомство, популяція, вимиранню, існування, вимруть.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV.  Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Угруповання та екосистеми.
2. Склад і структура угруповань

V.  Надання необхідної інформації.
Під терміном «екосистема» розуміють природну одиницю, яка складається з низки живих та неживих компонентів. В результаті їхньої взаємодії створюється стабільна система, в якій постійно відбувається колообіг речовин.

Екосистеми можуть бути крупними (озеро, лісовий масив) або малими (акваріум). Інакше екосистему називають біогеоценозом.

Структура екосистем

Абіотична частина                         Біотична частина – біоценоз
Неорганічні сполуки.                    1. Продуценти (зелені рослини)
I порядку
II порядку

3. Редуценти (мінералізують органічні
Органічні сполуки.                          залишки)

Мікроклімат.

Характеристика   (показники)  екосистеми. Видове розмаїття. Сукупність популяцій різних видів даної екосистеми. Іноді в екосистемі домінують окремі види (наприклад, сосна). Існує певний зв’язок: чим бідніший видовий склад, тим чіткіше виражене домінування. У процесі становлення та розвитку нових екосистем видове розмаїття, як правило, збільшується, в старих – зменшується.
Густота видових популяцій Кількість особин, віднесене до одиниці площі.
Біомаса Загальна кількість органічної речовини (суха маса на одиницю площі).
Біологічна продуктивність Швидкість утворювання біомаси:
- первинна (швидкість утворювання біомаси автотрофами);
- вторинна (швидкість утворювання біомаси гетеротрофами).
Площа чи об’єм, який займає екосистема.
Властивості екосистеми. Цілісність Забезпечується тісними взаємодіями організмів між собою та факторами неживої природи. У результаті цих взаємодій виникають потоки енергії і колообіг речовин, які об’єднують їх у єдине ціле.
Здатність до са­мовідтворення Залежить від взаємодії популяцій, які саморегулюються, і забезпечується наявністю природних ресурсів (вода, їжа тощо.).
Стійкість Завдяки різноманітним адаптаціям, організми здатні протистояти несприятливим зовнішнім діям.
Саморегуляція. Полягає у коливанні всіх показників екосистеми (видове розмаїття, густота біомаса, продуктивність, площа або об’єм) у межах певних середніх величин. Регулюючі механізми: внутрішньовидові і міжвидові зв’язки

VІ.    Інтерактивна вправа.
Заповніть таблицю « Засоби живлення гетеротрофів».
                                Засоби живлення Чим живляться Приклади
Сапротрофи
Паразити
Фітофаги
Поліфаги
Мікотрофи
Перехідні форми
Хижаки

VІІ.   Рефлексія.
Вправа «Настрій»
-         А тепер також зобразіть настрій, що панує у вас зараз? Чи змінився він? Чому?

VІІІ. Підсумок уроку.       
Оцінювання і мотивація.

ІХ.  Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Дати відповіді на запитання.
- Яку роль в екосистемі виконують хижаки?





















Урок 29, 30

Різноманітність екосистем.
Розвиток і зміни екосистем.

Мета: поглибити і розширити знання учнів про різноманітність екосистем. Показати як відбувається розвиток і зміни екосистем, розглянути взаємодію організмів в екосистемах.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи та форми роботи:
1) інформаційно-рецептивний:
2) репродуктивний:
3)   проблемно-пошуковий.
Терміни та поняття: паразитизм, конкуренція, мутуалізм, симбіоз, сукцесїї первинні, вторинні; циклічні зміни, поступові зміни, інтродукція, агроценоз.
Обладнання: таблиці

Девіз уроку.
Мистецтво навчання не потребує нічого іншого,
ніж умілий розподіл часу.
Я.Коменський

Хід уроку.

І. Організаційних момент.
Я пропоную вам взяти аркуш паперу, зігнути його пополам , на одній стороні намалювати вираз свого обличчя, на початку уроку, в кінці уроку ми намалюємо ще одне обличчя і порівняємо їх.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Інтелектуальна гра “Ти – мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитування, взаємооцінка. Корекція.

 ІІІ.   Мотивація навчальної діяльності.
Уважно розгляньте малюнок. Дайте відповідь на питання: чому зеленими рослинами починається будь – який ланцюг живлення? Напишіть декілька прикладів живильних зв’язків в екосистемі

ІV.    Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Різноманітність екосистем.
2. Розвиток і зміни екосистем.
3. Взаємодія організмів в екосистемах.


V.  Надання необхідної інформації.
Причини та послідовність заміни однієї екосистеми іншою

Жодна екосистема не існує одвічно, рано чи пізно вона замінюється іншою. Здатність до замін – одна з найважливіших властивостей екосистем. Заміни обумовлені двома групами причин, які діють одночасно: змінами, викликаними життєдіяльністю самих організмів (тобто біотичними факторами), та факторами фізичного середовища. Тривале існування популяцій на одному місці змінює біотоп так, що він стає малопридатним для одних видів, але придатним для інших. У результаті на цьому місці розвивається інша, більш пристосована до нових умов екосистема. Така послідовна, необоротна, спрямована заміна однієї екосистеми іншою називається сукцесією (від англ. «succession» – послідовність, наступність).

VІ.    Інтерактивна вправа.
“Пошук інформації”. (Учні працюють в малих творчих групах. Кожна група отримує завдання, відповідь на яке можна знайти в довідковій літературі, підручнику.)

VІІ.   Рефлексія.
Прес – конференція
Вчитель зачитує запитання:
-         репродуктивні ( до 6 балів)
-         реконструктивні ( до 9 балів)
-         проблемні ( до 12 балів)

Учні за бажанням відповідають на поставлені завдання.

VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

ІХ.  Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
















Урок 31

Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах.
Продуктивність екосистем.

Мета: охарактеризувати ланцюги і сітки живлення, екологічні піраміди; обґрунтувати значення кругообігу речовин у збереженні екосистем.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи та форми роботи:
1) інформаційно-рецептивний:
2) репродуктивний:
3)   проблемно-пошуковий:
Терміни та поняття: ланцюги живлення, піраміда чисел, піраміда біомаси, піраміда енергії.
Обладнання: опорні конспекти, таблиці «Біогеоценоз водойми», «Сукцесія», «Кругообіг Карбону в біосфері», «Екологічна піраміда».

Девіз уроку.
Все на землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, дерево й травинку.
 Не чванься тим, що цар природи ти,
 Бо, врешті, ти — лише її частинка.
Ти частка — невелика і залежна.
Цю істину сприймай беззастережно.
 Якщо береш, то треба й віддавати,
Коли й надалі хочеш існувати.

Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
Я пропоную вам взяти аркуш паперу, зігнути його пополам , на одній стороні намалювати вираз свого обличчя, на початку уроку, в кінці уроку ми намалюємо ще одне обличчя і порівняємо їх.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
1.   Словникова робота
Учитель зачитує визначення, учні записують терміни і поняття, про які йде мова.

2.   Бесіда
Які ознаки стабільної екосистеми?
Деякі вчені вважають, що агроценози не є екосистемами. Чому? (Відсутня саморегуляція, самовідтворення)
Чи можна екосистему Землі назвати стабільною? (Так)
Сьогодні у світі площа пустель щороку збільшується більш як на 600 тис. км2 (це площа всієї України). Чи може наступ пустелі бути наслідком сукцесії? (Якщо не змінюється клімат — ні: пустеля менш стабільна, ніж інші екосистеми)
Поясніть таку сукцесію: зернинні злаки; кореневищні злаки; одно-і дворічні рослини; стадія голих пісків. Ця сукцесія дійсно має місце в басейні Нижнього Дніпра. Чим вона викликана, які її наслідки для людини? (Причина: випасання худоби; наслідки: руйнування екосистеми степу, утворення рухомих пісків, їх наступ на поля і населені пункти)
У чому практичне значення екологічних знань, у тому числі знань про сукцесії, стабільні та нестабільні екосистеми?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.
Еразм Дарвін, дід великого вченого, був лікарем і поетом. У його поемі «Храм природи» ми знаходимо й певні екологічні погляди:

Орел, стремясь из-под небес стрелою,
Грозит голубке смертью злою;
Голубка ж, чтобы жить, должна,
Кормясь, губить ростки и семена.
Охотнице-сове средь ночи темной
Не жаль певца любви и неги томной,
А соловей съедает светляка,
Не посмотрев на прелесть огонька.
Светляк же, ночи светоч оживленный,
Вползая вверх, цветок съедает сонный.
Природы правила просты, они повелевают: ,
Одних существ съедаешь ты, затем тебя съедают. .

ІV.  Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Ланцюги та сітки живлення.
2. Кругообіг речовин.
3. Екологічна піраміда.
4. Продуктивність екосистем.

V.  Надання необхідної інформації.
Ланцюги живлення — групи організмів, пов’язаних харчовими відносинами.
Наприклад: конюшина -»коники -» жаби —» вуж -> орел.

В угрупованні організмів зазвичай буває ряд паралельних ланцюгів, між якими можуть існувати зв’язки. Так утворюються сітки живлення.
Наприклад:
Ланцюг живлення завжди складається з трьох трофічних рівнів:
I    — продуценти, або автотрофи (зелені рослини);
II — консументи, або гетеротрофи (переважно тварини);
III— редуценти, або сапротрофи (гриби та бактерії).
II та III трофічні рівні можуть складатися з кількох ланок.
Продуценти — використовуючи енергію Сонця (рідше енергію хімічних зв’язків), з неорганічних речовин продукують органічні  речовини.
Консументи — організми, що  живляться органічною речовиною, синтезованою продуцентами (травоїдні тварини), або іншими тваринами (хижаки).
Редуценти — організми, які розкладають мертву органічну речовину до неорганічної.
Завдяки існуванню ланцюгів живлення в природі відбувається постійний  кругообіг речовин.
Кругообіг речовин — постійна послідовна циркуляція хімічних елементів та речовин в екосистемі внаслідок взаємодії живих організмів та |абіотичних факторів.
Кругообіг речовин забезпечує потрібними елементами живі організми, надає сталості екосистемі, сприяє її са­морегуляції.

Великий вплив на кругообіг речовин  має виробнича діяльність людини (спалювання палива, створення нових речовин, використання корисних копалин, внесення добрив у ґрунт).
Продуктивність — приріст біомаси і за одиницю часу.
Первинна продуктивність — продуктивність рослин.
Вторинна продуктивність — продуктивність тварин.
Чиста продуктивність — різниця і первинної та вторинної продуктивності.

Первинна продуктивність деяких і екосистем (для довідки)
Тайга — 10 т/га;
листяний ліс — і 12 т/га;
вологі екваторіальні ліси — і 20 т/га;
степ — 5 т/га;
пустеля —  10 кг/га.

Продуктивність деяких сільськогосподарських рослин
Пшениця — 3,5 т/га;
картопля —  4 т/га;
цукровий буряк — 8 т/га.

VІ. Інтерактивна вправа.
Розв’язування задач з екології
Розрахуйте розмір харчової території зграї вовків у 100 голів, виходячи з того, що середня маса вовка —  60 кг, він є консументом II порядку  а первинна продуктивність лісу —  12 т/га.
Площа озера Лох-Несс — 38 км2, продуктивність — 500 г/м2 фітопланктону, загадкова «Нессі», ймовірно, хи­жий плезіозавр (отже, консумент не менш ніж II порядку), завдовжки 18м і масою близько 20 т. Чи може існу­вати ця істота в цьому озері?

VІІ.   Рефлексія.
Прес – конференція



Вчитель зачитує запитання:
-         репродуктивні ( до 6 балів)
-         реконструктивні ( до 9 балів)
-         проблемні ( до 12 балів)

Учні за бажанням відповідають на поставлені завдання.

VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

ІХ.    Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Проблемне запитання. Чому ланцюги живлення ніколи не включають
великої кількості ланок? 

































Урок 32, 33

Загальна характеристика  біосфери. Вчення В.І. Вернадського  про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса.
Вплив діяльності людини на біосферу.

Мета: розширити знання про біосферу; охарактеризувати вплив  діяльності людини на стан біосфери, сформувати поняття про ноосферу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи та форми роботи:
1) інформаційно-рецептивний:
2) репродуктивний:
3)   проблемно-пошуковий:
Терміни та поняття: біосфера, літосфера, гідросфера, атмосфера, тропосфера, стратосфера, ноосфера, озоновий екран, жива речовина біосфери, біогенна та абіогенна міграція хімічних елементів, колообіг води, кисню, вуглецю, азоту у біосфері, вивітрювання гірських порід.
Обладнання: опорні конспекти, таблиці «Географічна оболонка»,    «Межі біосфери», кодоскоп.

Девіз уроку.
Мистецтво навчання не потребує нічого іншого,
ніж умілий розподіл часу.
Я.Коменський

Хід уроку.

І. Організаційних момент.
Я пропоную вам взяти аркуш паперу, зігнути його пополам , на одній стороні намалювати вираз свого обличчя, на початку уроку, в кінці уроку ми намалюємо ще одне обличчя і порівняємо їх.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Інтелектуальна гра “Ти – мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитування, взаємооцінка. Корекція.
Бесіда
Пригадайте уроки географії, назвіть чотири оболонки Землі. (Літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера)
Які з цих оболонок з усіх планет Сонячної системи має лише Земля? (Гідросфера, біосфера)
Чому з усіх планет Сонячної системи життя виникло лише на Землі?

ІІІ.    Мотивація навчальної діяльності.
Людина стала людиною, коли побачила глибочінь неба, мерехтіння зірок, рожеве полум’я вечірньої зорі,  журавлиний клин у блакиті небес,  іскри сонця в ранковій росі, — побачила і замилувалася.

Передать ли на людском наречье
ї    Разговоры гор и песни трав?
Спор листвы с ветрами бесконечен.
Как понять, кто в этом споре прав?
Почему так манят    и тревожат
«  Луї; роса, цветочная пыльца?
Почему скажи, природа   может
Добротой одаривать сердца?

Природа не лише єдине джерело матеріального існування кожного з нас, вона ще й те життєдайне джерело,  яке живить нашу душу наші почуття. Оберігати природу слід не для природи, а для самих себе. А щоб оберігати, потрібно не лише любити, але  й знати.

ІV.  Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

План уроку
1. Поняття біосфери. Межі біосфери.
2. Планетарна роль живого.
3. Компоненти біосфери.
4. Вплив діяльності людини на біосферу.
5. Ноосфера – сфера розуму.

V.  Надання необхідної інформації.
Біосфера — єдина екосистема Землі, яка включає в себе всі біоценози планети і всю ту частину неживої природи, з якою ці біоценози взаємодіють.
Біосфера — та область Землі, де існує або колись існувало життя, і яка зазнає (зазнавала) впливу живих організмів.
Учення про біосферу в 1926 р. створив В. Вернадський.
Межі біосфери:
Біосфера охоплює всю гідросферу, нижні шари атмосфери (15-20 км), верхні шари літосфери (1-3 км).
«Правило узлісся» — найбільша різноманітність життя на межі геосфер:
Л — А — (поверхня суші);
Г — А — (верхні шари морів і океанів);
Л — Г — (зона шельфу).

Планетарна роль живого:
1. акумулювання сонячної енергії в процесі фотосинтезу;
2. утворення і стабілізація хімічного складу атмосфери (весь кисень в атмосфері біогенного походження);
3. утворення ґрунтів;
4. концентрація солей і стабілізація хімічного складу океану (вапняки, корали);
5. руйнування гірських порід (вивітрювання);
6. утворення деяких гірських порід, у тому числі корисних копалин (нафта, газ…).

Вплив діяльності людини на біосферу:
1. зміна клімату;
2. зміна складу повітря та води;
3. зміна будови поверхні землі;
4. зміна грунту;
5. зміна рослинного та тваринного світу.

Ноосфера — сфера взаємодії природи і людського суспільства, у межах якої розумна діяльність людини стає визначальним фактором розвитку природи.. Цілеспрямована глобальна перебудова біосфери в інтересах всього людства.
Це цікаво

Хронологія Землі
5 млрд р. — вік Землі;
 4 млрд p. — вік Океану (t< 100 °С);
 3,8 млрд р. — вік Життя;
З млрд р. — поява фотосинтезу

(t =70°С);

1,5 млрд р. — поява багатоклітинних організмів;
1,1 млрд p.— w(O2) = 0,2%, поява  аеробного дихання;
650 млн р. — рН Океану = 7, поява скелета у безхребетних;
500 млн р. — поява перших риб і перших наземних рослин — псилофітів;
400 млн p. — w(02) = 2 %, виникнення озонового екрану;
70 млн р. — поява приматів;
З млн р. — поява першої людини;
50 тис. р. — поява розумної людини Homo sapiens;
З тис. р. — вік сучасної цивілізації;
300 р. — початок періоду індустріалізації.

Земля має ряд властивостей, що забезпечують можливість існування життя. Це й значна маса, яка зумовлює силу тяжіння, здатну утримати атмосферу, гідросферу і сильне магнітне поле, що захищає Землю від космічного випромінювання, і унікальна орбіта, за якої вода існує в рідкому стані. Була б наша планета на 5 % ближче до Сонця чи на 1 % далі — і ми б мали атмосферу, насичену водяною парою, як на Венері, або льодові шапки на полюсах, як на Марсі, але не мали б рідкої води — основи життя.

VІ.    Інтерактивна вправа.
Робота в групах
Завдання для першої групи
Порівняйте газовий склад атмосфери Венери, Землі в добіологічний час,   Землі в наш час. Чому змінилася атмосфера Землі?Компоненти атмосфери Венера Земля в минулому Земля в наш час
С02 97% 40% 0,03%
02 0,5% 0,5% 21 %


Чи може змінитися атмосфера  Венери? Які умови для цього по трібні?

Завдання для другої групи
- Біосфера — енергетично відкрита система.
- Що є джерелом енергії? (Сонце)
- Які організми й у результаті якого процесу уловлюють цю енергію? (Рослини, фотосинтез)

На які потреби витрачається енергія? (Життєдіяльність)
Яким є вихід енергії? Як людина використовує утворені й відкладені поклади корисних копалин? (Вихід енергії — мінеральні речовини, органічні корисні копалини — нафта, газ, вугілля)

Завдання для третьої групи
Річки несуть в океан розчинену у воді сіль. Здавалося б, солоність океану мала б зростати. Але принаймні останні кілька тисячоліть вона залишалася незмінною. Чому? (Сіль зв’язують морські істоти — корали, молюски)

Завдання для четвертої групи
Як утворився грунт?
Чи правильний вислів «місячний грунт»?
У чому проявляється планетарна роль живого?

VІІ.   Рефлексія.
За опорним конспектом опрацюйте питання «Вплив діяльності людини на біосферу» та наведіть один-два  приклади до кожного пункту.
Аналіз результатів самостійної роботи.

VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

ІХ.  Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Дати відповідь на проблемне запитання: 60 років тому В. І. Вернадський мріяв про перехід біосфери в нову стадію розвитку — ноосферу (сферу розуму). Оцініть зміни в природі, що відбулися за цей час у результаті діяльності людини.










Урок 34

Практична робота №1
Розв’язування задач з екології.

Мета: перевірити й узагальнити знання з основ екології; розвивати вміння застосовувати здобуті знання на практиці для розв’язування задач з екології.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
Методи та форми роботи:
1) інформаційно-рецептивний:
2) репродуктивний:
3)   проблемно-пошуковий:
Терміни та поняття: ланцюги живлення, піраміда чисел, піраміда біомаси, піраміда енергії.
Обладнання: інструктивні картки для проведення практичної роботи, таблиці «Біогеоценоз водойми», «Квітковий годинник», «Сукцесія», «Кругообіг Карбону в біосфері», «Екологічна піраміда».

Девіз уроку.
Де немає простору для прояву здібностей,
 там і немає здібностей і немає
 самореалізації особистості.

Хід уроку.

І.  Організаційних момент.
Я пропоную вам взяти аркуш паперу, зігнути його пополам , на одній стороні намалювати вираз свого обличчя, на початку уроку, в кінці уроку ми намалюємо ще одне обличчя і порівняємо їх.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.
Інтелектуальна гра “Ти – мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитування, взаємооцінка. Корекція.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.
Все на Землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, дерево й травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти — лише її частинка.
«…Може скластися враження, що людина — завершальний тріумф еволюції, і всі ці мільярди років мали на меті лише одне — створити її. Подібна точка зору безпідставна. І чому б не припустити, що якась скромна непомітна форма не розвинеться і не займе в майбутньому наше місце, якщо ми з тієї чи іншої причини його звільнимо». Вимерле людство в цьому випадку ніколи вже не з’явиться знову. Ніколи. Цих причин не повинно бути і не буде, якщо людина зрозуміє, що її велич не у відчутті своєї винятковості, а у знанні. Чи маєте ви ці знання, чи можете застосовувати їх у розв’язанні практичних задач, з’ясується сьогодні на уроці.

ІV.  Повідомлення теми і теми уроку. (Монітор комп’ютера).

V. Виконання практичної роботи.
Закінчити фрази.

Варіант І
Територія, в межах якої поширені  особини певного виду, —
Частина природи, яка забезпечує  всі вимоги особин виду до умов  існування, —

3. Підтримання оптимальної чисельності кожного виду в екосистемі внаслідок їх взаємного  пристосування —       

Варіант II
Окремі елементи середовища існування —
Сукупність особин певного виду, що мешкають у певній частині його ареалу, —
Групи організмів, пов’язані харчовими відносинами, –

II. Задачі з екології.
Оберіть вірні (варіант І) і невірні (варіант II) варіанти відповіді.

1.      Загальна кількість особин у популяції залишається відносно сталою, оскільки:
а) щороку гине приблизно однакова кількість особин;
б) інтенсивність розмноження організмів залежить від густоти популяції;
в) фактори середовища протидіють репродуктивному потенціалу популяції;
г) процеси розмноження припиняються після того, як чисельність
 популяції перевищить певний рівень;
д) умови середовища залишаються майже незмінними;
є)І процеси народжуваність і смертність урівноважені.

2. Наводимо характеристику двох екосистем А і Б.
Екосистема А: видова різноманітність — 20 видів рослин і 20 видів тварин. біомаса — 25 тонн.
Екосистема Б: видова різноманітність — 10 видів рослин і 20 видів тварин, біомаса — 25 тонн.

Визначте, яка з екосистем є стійкішою.
а)     Б стійкіша за А, оскільки видова різноманітність менша;
б) Б стійкіша за А, оскільки більший відсоток тварин;
в) стійкість однакова внаслідок рівності біомаси;
г) стійкість Б менша, оскільки менша видова різноманітність.

5. Агроценози є нестабільними екосистемами, оскільки:
а) мають високу продуктивність;

б)     мають незначну видову різноманітність;
в)   мають високу біомасу;
г) можливе масове розмноження бур’янів та шкідників.

III рівень

І. Розв’яжіть задачі.

Варіант І

1. Складіть ланцюг живлення, до якого входять такі види: коники, форель, людина, трава, жаби. Харчуючись фореллю, може існувати одна людина. Яку кількість людей може прогодувати ця екосистема, якщо вони:
а) харчуватимуться жабами;
б) харчуватимуться кониками;
 в)  будуть вегетаріанцями.

Чому первісна людина не могла бути консументом більш ніж II порядку?

2. У Великобританії благородний олень здавна вважався об’єктом королівського полювання. Єгері прагнули, щоби в лісах було якомога більше цих тварин, але їх прагнення не завжди справджувалися. Яка кількість благородних оленів може існувати в лісі площею 100 га, продуктивність якого 12 т/га, якщо маса тіла оленя 300 кг і він споживає не більше 25 % щорічного приросту? Що станеться, якщо кількість оленів виявиться
 більшою за вирахувану вами?

Варіант II

Складіть ланцюг живлення, до якого входять такі види: риба, планктон, тюлені, білий ведмідь.
а) Яка площа екосистеми моря необхідна, щоб прогодувати одного білого ведмедя масою 750 кг? Продуктивність моря 3 т/га.
б) Яка площа морської екосистеми необхідна, щоб прогодувати кита
 масою ЗО т? Поясніть різницю в отриманих результатах.

3. У заповідниках з метою регулювання рослинної біомаси необхідно утримувати певну кількість рослиноїдних тварин. Площа заповідника «Михайлівська цілина» біля 200 га, первинна продуктивність цілинного степу —6 т/га. Яку кількість косуль можна утримувати в цьому заповіднику, щоб вони споживали не більше 10 % щорічного приросту. Маса косулі 30 кг. Яким чином регулювати чисельність цих тварин і чи потрібно це робити?

Рівень IV

І. Дайте відповідь на запитання.


Варіант І

Доведіть, що екосистема — не безладне скупчення організмів, а складна біологічна система.

Варіант II

Що сьогодні обирає людина: продуктивність агроценозів чи стабільність природних екосистем? Чи вірний цей вибір?

VІІ.  Рефлексія.
Метод « Учбові станції».Учні дають коротку характеристику основним питанням , що опрацьовувались на уроці.

VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.

ІХ.    Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.




























Урок 35

Становлення еволюційних поглядів.
Синтетична гіпотеза еволюції.

Мета. Ознайомити учнів із еволюційними поглядами  розвитку організмів,
основними положеннями еволюційного вчення Ч.Дарвіна та синтетичної гіпотези еволюції    формувати навики логічного мислення; виховувати інтелектуальну культуру праці, вчити робити власні висновки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: мікрофон, «Коло знань» робота з термінами.
Терміни і поняття: еволюція, метафізичний світогляд, градація, боротьба за
 існування, форми добору.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
…Хто за честь природи фехтувальник?
Зрозуміло, це палкий Ламарк
О. Мандельштам

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Психологічна розминка «Посмішка»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
«Мікрофон»
-         Які царства живих організмів ви знаєте?
-         Чи знаєте ви, що таке еволюція?
-         Що таке вид, підвид, популяція, організм?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Питання, які хвилювали натуралістів і філософів за всіх часів розвитку цивілізації:
Як виник світ?
Чи завжди він був такий, як зараз?
як пояснити пристосованість організмів до середовища існування, взаємозв’язку органів?
Саме на ці питання та багато інших ми будемо з вами шукати відповідь під час вивчення теми « Основи еволюційного вчення» та теми сьогоднішнього уроку зокрема. Будете висловлювати ваші власні погляди та міркування про еволюційний розвиток органічного світу.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
V. Вивчення нового матеріалу .
Інтерактивна вправа « Коло знань». Вивчення питання «Розвиток еволюційних поглядів»Учні об’єднуються в динамічні групи за вибором. Ведучий пускає аркуш із запитаннями по колу . Збирає максимум інформації спочатку у своїй групі, а якщо не отримав відповіді звертається до інших груп. Ведучі розраховуються на два кола. Вони в парах обмінюються думками. Потім зовнішнє коло пересувається за годинниковою стрілкою на одного учня. Динамічні групи слухають обговорення і роблять висновки.

Запитання для ведучих на слайдах. Наприклад:
Основні еволюційні погляди Ламарка .
Основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна.
Синтетична гіпотеза еволюції.

VІ. Рефлексія.
Робота з термінами:
Нижче наведено деякі біологічні терміни. Вкажіть ті з них, які використовував у своєму вченні Ч.Дарвін, і ті , що з’явилися пізніше: природний добір, популяційні хвилі, комбінативна мінливість, дрейф генів, екологічна ізоляція, модифікаційна мінливість, міграції, боротьба за існування, співвідносна мінливість, визначена мінливість, дивергенція, мутаційна мінливість, елімінація.

VІІ. Домашня робота.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі.
Творче завдання: Яке значення для розвитку і становлення еволюційної теорії мало відкриття гена?

























Урок 36

Природній добір.

Мета. Ознайомити учнів із формами та видами природного добору. Розвивати навики самостійного здобуття знань,  вчити порівнювати, аналізувати,  робити власні висновки. Виховувати впевненість у власних силах.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: «карусель», практична робота, творче завдання
Терміни і поняття: боротьба за   існування, форми добору.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Де немає простору для прояву здібностей,
 там і немає здібностей і немає
 самореалізації особистості.


Хід уроку

І. Організаційний момент.
«Кольоровий настрій». ( Учитель пропонує учням виразити свій емоційний стан за допомогою кольору. Наприкінці уроку учні повертаються до цієї вправи).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Заповніть та проаналізуйте «Успіхи біології у першій половині ХІХ століття»Дані наук В чому несумісність фактів із креаціоністськими уявленнями
Цитології
Ембріології
Палеонтології
Біогеографії
Біохімії

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Природний добір – процес історичний. Його дія виявляється через багато поколінь, коли малопомітні індивідуальні зміни підсумовуються, комбінуються і стають характерними ознаками груп організмів ( популяцій, видів). Саме сьогодні ми з вами розглянемо природний добір, його форми та вплив на еволюційний процес.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
Інтерактивна вправа «Карусель». Учні збирають інформацію по проблемі:
1. Природний добір. Форми природного добору.
2. Вид. Критерії виду.


3. Популяція – елементарна одиниця еволюції.

Учні проходять все коло, виконуючи поставлене завдання. В ході роботи учні одержують консультацію від вчителя.

VІІ. Підведення підсумків уроку. 
Виконайте творче завдання. Яка форма природного добору : рушійний , стабілізуючий, розриваючий діє у випадках:
у передмісті Манчестера темна форма метелика березового п’ядака витиснула світлу форму приблизна на 20 років__________________________
дрібні океанічні острови – природні лабораторії еволюції. Дарвін помітив на них: безкрилість чи довгі крила; карликовість чи гігантизм _________________________________________________________________

3. стійко закріплені пропорції і розміри частин квітки під комах – запилювачів______________________________________________________-

VІІІ. Домашня робота.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі.
Творча робота. Як можна встановити видову приналежність бактерій кишкової палички і чуми, якщо за будовою вони не відрізняються?


























Урок 37
Вид. Видоутворення. Мікроеволюція.

Мета. Ознайомити учнів із способами видоутворення та  мікроеволюційними
процесами; розвивати навики здобуття інформації, вміння спілкуватися з іншими та розвивати ораторські здібності учнів. Виховувати культуру інтелектуальної праці.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: вправа «Ти -мені, я – тобі», «навчаючи – учусь»,тести.
Терміни і поняття: мікроеволюція, видоутворення, хвилі життя, дрейф генів, ізоляція.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
                                                             Те, що я чую, я забуваю.
                                                             Те, що я бачу, я пам’ятаю.
                                                                            Конфуцій.


Хід уроку

І. Організаційний момент.
Психологічний тренінг: «Працюємо разом – досягнемо більше, тому що…

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Вправа «Ти-мені, я-тобі.»
Учитель ставить питання по попередній темі, називаючи учня, що відповідатиме. Учень, який відповів, має право поставити запитання і назвати того, хто відповідатиме на нього. Вправа триває до тих пір, поки не будуть повторені основні ключові питання попередньої теми.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
В 30 – х роках ХХ століття вчених привернула увага популяція як форма існування виду. Нові дослідження проливають світло на початкові етапи еволюційного процесу, які відбуваються в середині виду і приводять до утворення нових внутрішньовидових угруповань – популяцій і підвидів. Цей процес називають мікроеволюцією. Вона доступна для безпосереднього спостереження і вивчення, через те, що може відбуватись в історично короткий час. Саме і про цей процес мікроеволюції та процес видоутворення ми сьогодні з вами будемо вивчати.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
Інтерактивна вправа. “Навчаючи – учусь ”.
Кожен учень одержує картку із необхідною інформацією  по темі уроку. Протягом кількох хвилин опрацьовує її, спілкується з учителем і після цього може ходити по  класу і знайомити із своєю інформацією інших однокласників. Після того, як учні завершують свою роботу, вчитель спілкується з учнями по любій інформації. Проводить аналіз вивченого учнями, коригує їх відповіді.

Картки з інформацією про:
Що таке мікроеволюція?
Що таке видоутворення?
Які є способи видоутворення?

VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
Тестове завдання:
Вкажіть:
А-  єдине джерело спадкової мінливості;                    1. Дрейф генів
Б- елементарні одиниці еволюції;                                2. Природний добір
В – елементарні фактори еволюції;                              3. Хвилі життя
Г – рушійні сили еволюції ;                                          4. Елімінація
Д – групи особин, в яких відбуваються еволюційні   5. Ізоляція
перетворення;                                                                  6. Популяція
Е – загибель до моменту розмноження.                       7. Мутації.

VІІ. Домашня робота.
Вивчити матеріал по темі. С – скласти термінологічний словник; Д – скласти завдання на відповідність, В – скласти кросворд із ключовим словом.


























Урок 38

Адаптація як результат еволюційного процесу.

Мета. Ознайомити учнів із різноманітністю форм пристосованості у рослин і тварин; відносною доцільністю їх пристосування ; розвивати навики логічного мислення; виховувати бережливе ставлення до живого.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: вправа «Подорож у світ уяви», «Навчальна лабораторія», «Мікрофон».
Терміни і поняття: адаптація, відносний характер адаптації, мімікрія.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Еволюцію здійснюють
певні « робочі сили»,
які з «будівельного матеріалу»на
 «будівельному майдані»будують
нескінченні конструкції пристосувань
О. Яблоков


Хід уроку

І. Організаційний момент.
Вправа “ Подорож у світ уяви ”. Запрошуємо учнів у світ уяви.

Учням пропонується зручно сісти, заплющити очі:
-         Уявіть, що ви в майбутньому. Як ви себе почуваєте  в нових умовах? Як реалізуєте свої цілі і мрії? Які змогли розв’язати проблеми і труднощі минулого? Як вам це вдалося?
Після подорожі учні індивідуально записують свої враження на кольорових картках.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Реклама виконаних домашніх завдань учнями: розв’язування завдань на відповідність, кросвордів, розгадування термінів.
Результатом якого видоутворення , географічного чи екологічного, є:
А) бурий ведмідь і ведмідь грізлі  ___________
Б) горобець міський і горобець лісовий _______

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
  Ламарк помилково виводив фактори еволюції з нібито властивого для всього живого прагнення до досконалості. З’являються в організмі тільки корисні зміни, і вони успадковуються. Виникають пристосування під прямим впливом зовнішнього середовища і вправлянням органів. Не можна ставити питання: «Чому у жирафа довга шия?» і відповідати: «Тому що…». Як ставитесь ви до факторів еволюції? Чому є змінюються види?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
1. Рольова гра « Навчальна лабораторія»  Клас об’єднується у групи за кількістю запитань, які будуть розглядатись. Одночасно, з вивчення м свого питання, учні в групах складають кросворд, шифрограму чи головоломку. Під час презентації розповідають новий матеріал та демонструють виконане завдання. Учні інших груп, після прослуховування , розгадують творчі завдання та задають їм запитання по темі.

А. Виникнення адаптації за Дарвіном.
Б. Різноманітність форм пристосувань у рослин
В. Різноманітність форм пристосувань у тварин.
Г. Відносна доцільність пристосувань.

2.Гра « Біологічний марафон»
Керівником марафону і суддею у змаганнях виступає призначений вчителем учень. Кожна група розв’язує кросворди та головоломки на швидкість.

VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
 «Мікрофон»
Самка риби – місяці відкладає близько 300 млн. ікринок, а самка триголової колюшки відкладає 150 – 180 ікринок. Поясніть, чому?
Які пристосування у вітрозапильних рослин?
Що характерно для квіток комахозапильних рослин?
Черепаха має прекрасну броню, яка чудово її захищає на землі. Але хижий птах піднімає черепаху вгору, кидає нею об землю. Панцир дає тріщини і тоді дзьоб і пазурі птаха вже не зустрічають перешкоди. Про що в даному епізоді йде мова? Відповідь обґрунтуйте.
VІІ. Домашня робота.
Вивчити матеріал підручника по даній темі. Вміти давати відповіді на запитання після параграфа. Творча робота. Які види адаптацій розрізняють і формі, забарвленні чи поведінці організму.











Урок 39

Макроеволюційний процес

Мета. Ознайомити учнів із макроеволюцій ним процесом, його способами та
напрямками; розвивати вміння порівнювати, синтезувати, робити власні
висновки; виховувати вміння відстоювати власну думку.
Тип уроку: комбінований
Форми і методи роботи: конкурс запитань, «Хто швидше», тренувальні завдання.
Терміни і поняття: макроеволюція, дивергенція, конвергенція, паралелізм, ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація, біологічний прогрес і регрес.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Мистецтво навчання не потребує нічого
іншого, ніж умілий розподіл часу.
Я. Коменський


Хід уроку

І. Організаційний момент.
Вчитель. Природа наділила всіх людей вогником бажань до удосконалення. Тож давайте поставимо справу так, щоб час проведений сьогодні разом сприяв нашому удосконаленню. А все, що підлягає вивченню, вивчалось легко, швидко і ґрунтовно.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
«Хто швидше»
Як виникло зелене забарвлення в гусениці метелика капусниці ( За Дарвіном)?
Алгоритм відповіді: спадкова мінливість, зміна умов життя, боротьба за існування, рушійна форма добору, виникнення адаптації.
Наведіть приклади різних пристосувань в одному тому самому середовищі ( грунт, наземно – повітряне, водне).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Макроеволюція – процес утворення з видів нових родів, з родів – нових сімейств. Це надвидова еволюція. Вона відбувається в історично грандіозні проміжки часу і недоступна безпосередньому вивченню. Основним напрямками макроеволюції є біологічний прогрес і біологічний регрес. Саме про напрямки макроеволюції, її способи ми сьогодні будемо з вами говорити.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Інформаційне повідомлення про основні напрямки макроеволюції, способи макроеволюції та шляхи досягнення біологічного прогресу.
2. Особливості  макроеволюційних процесів  учні вивчають за допомогою прийому «Конкурс запитань». Учні працюють з підручниками та додатковою літературою. Вивчаючи матеріал, готують запитання по даній темі, для однокласників. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.

А) Дивергенція, Б) паралелізм, В) конвергенція, Д) біологічний прогрес, Е) біологічний регрес.

VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
Тренувальне завдання:
Назвіть напрямки і шляхи макроеволюції
А. Спрощення організації;                                            1. Біологічний прогрес
Б. Пристосування до певних умов без зміни               2. Біологічний регрес
рівня організації;                                                      3. Ароморфоз
В. Переважання народжуваності над                           4. Ідіоадаптація.
смертністю в популяціях;                                         5. Загальна дегенерація.
Г. Переважання смертності над народжуваністю;
Д. Підвищення рівня організації.

Домашня робота.
Вивчити матеріал підручника по даній темі.
Заповнити таблицю. Ознаки біологічного прогресу та біологічного регресу.

 Ознаки                                          Біологічний прогрес Біологічний регрес
Чисельність особин
Площа існування
Темпи внутрішньовидової мінливості
Кількість підлеглих систематичних груп


















Урок 40

Сучасні уявлення про фактори еволюції.

Мета. Ознайомити учнів із сучасними уявлення про фактори еволюції,
узагальнити знання про еволюційний процес  формувати навики логічного мислення; виховувати інтелектуальну культуру праці,вчити робити власні висновки.
Тип уроку: комбінований
Форми і методи роботи: творча робота, робота в групах, гра «Мозаїка», «Мозкова атака».
Терміни і поняття: еволюція, боротьба за існування, природний добір, елімінація, міжвидові фактори еволюції, внутрішньовидові фактори еволюції
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Наш розум природою наділений
жагою пізнання істини
Цицерон

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Вітання вчителем учнів, побажання успіхів, співпраці. Інтерв’ю: Мені було б цікаво, якби сьогодні на уроці….

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Творча робота
Який характер мають такі еволюційні події, як:
1. виникнення плавців у риб,
2. перетворення плавального міхура у легені,
3. редукція травної системи у стьожкових червів,
4. перетворення плавців риб на п’ятипалі кінцівки у амфібій,
5. поява гострих кігтів у хижих птахів,
6. поява білого забарвлення у полярних тварин,
7. поява квітки,
8. поява статевого процесу,
9. поява багатоклітинності,
10. зникнення коренів у повитиці
Ароморфоз      Ідіодаптація Загальна дегенерація

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Починаючи з Ламарка і Дарвіна , питання про фактор еволюції було і є предметом наукових дискусій. Які ж сучасні погляди на фактори еволюції ? Саме на це питання ми сьогодні постараємось знайти відповідь.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
1) Робота в групах.
Завдання
За текстом підручника опрацюйте матеріал і складіть опорні конспекти по проблемах:
1. Що таке фактори еволюції?
2. У чому полягає роль спадкової інформації як фактора еволюції?
3. Місце боротьби за існування в живій природі.
4. Елімінація.
5. Внутрішньовидові фактори еволюції.
6. Міжвидові фактори еволюції.

2). Гра « Мозаїка» ( презентація роботи груп)
На столі учителя – аркуші з написами  факторів еволюції. Один учень розповідає про і фактори,  а другий – прикріплює опорний конспект на дошку.

VІ. Підсумок заняття. Рефлексія.
«Мозкова атака».
Що таке елімінація і природна смертність?
Як можна охарактеризувати поняття «боротьба за існування» з точки зору сучасних еволюційних поглядів?
Які фактори еволюції діють на молекулярному і клітинному рівні?
Які внутрішньовидові фактори еволюції ви знаєте?
У чому полягає значення антропогенного еволюційного фактора.

VІІ. Домашня робота.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі.
Поміркуйте: Чому наслідком спільної дії еволюційних факторів є або елімінація, або виживання?


















Урок 41

Гіпотези виникнення життя на Землі

Мета. Ознайомити учнів із різними поглядами на виникнення життя на Землі;
формувати навики логічного мислення; виховувати інтелектуальну культуру праці, вчити робити власні висновки та розвивати вміння доводити свою думку до опонента.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: «мозковий штурм» «займи позицію», самостійна робота
Терміни і поняття: абіогенез, біогенез, креаціонізм, спонтанне зародження, панспермія, біохімічна еволюція.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Життя, як і байка, оцінюється не
за довжиною, а за змістом
Сенека

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Розпочнемо урок з компліментів. Учні роблять компліменти один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Чи вірите ви, що:
- життя походить з космосу?
- життя походить з неорганічних речовин?
- життя походить з органічних речовин.  Доведіть свою думку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
За даними космології усі планети і Земля в тому числі , були колись розпеченими тілами. Очевидно, у цей період на Землі не було і не могло бути життя, тому що однією умовою її існування є температура навколишнього середовища  – не вище + 50…+ 70 оС. Яким же чином на мертвій, абсолютно стерильній Землі виникло життя, з’явилися організми , здатні до розмноження і розвитку? Саме на ці питання, і попередні питання, на які ви не змогли дати відповідь, ми сьогодні і будемо з вами її шукати.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
Самостійна робота учнів з додатковою літературою, підручником, Інтернетом та готують міні – повідомлення по темі.
Міні -  повідомлення учнів по темах:


1. Креаціоністська гіпотеза.
2. Гіпотеза спонтанного зародження.
3. Гіпотеза стаціонарного стану.
4. Гіпотеза панспермії.
5. Гіпотеза біохімічної еволюції.
6.Метод «Займи позицію».Висловлення власної думки на рахунок підтримання певної із гіпотез.

VІ. Підведення підсумків уроку.
«Мозковий штурм»
Які гіпотези походження життя на Землі ви знаєте?
Чи можливе виникнення життя на Землі у наш час? Обґрунтуйте своє припущення?
Що таке абіогенез та біогенез?

 VІІ. Домашня робота.
Опрацюйте матеріал підручника по даній темі. Складіть завдання – відповідність по гіпотезах походження життя на Землі.






























Урок 42

Еволюція одноклітинних та багатоклітинних організмів.
Періодизація еволюційних явищ.

Мета. Ознайомити учнів із гіпотезами походження прокаріотів та еукаріотів;
Розвивати навики логічного мислення, вміння аналізувати порівнювати, робити висновки; продовжувати розвивати вміння самостійного одержання знань.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми і методи роботи: експрес – опитування, вправи «Дивуй», «Назви», «проаналізуй», «Мозкова атака»
Терміни і поняття: прокаріоти, бактерії, ціанобактерії, ароморфоз, архейська та протерозойська ери.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер, відбитки викопних решток організмів.

Девіз уроку
«Хто не знає куди прямує,
дуже здивується, якщо потрапить не туди»
М.Твен


Хід уроку

І. Організаційний момент.
Психологічна розминка – налаштовуємось на біологію

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Експрес – опитування ( продовжіть речення)
- життя існувало завжди -    …..  ( гіпотеза ..)
- життя занесено на нашу планету із ззовні-….
- Життя було створено божественною силою у певний час-…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Море – колиска життя: сольовий склад тканинної рідини і крові сучасних організмів має велику схожість з хімічним складом морської води. Перші живі істоти були схожі на грудочки слизу, які виявили життєздатність  лише у водному середовищі.  Саме про перші організми, які появились на Землі і будемо сьогодні вести мову.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
Прийом «Дивуй». Учні працюють із додатково, енциклопедичною літературою, Інтернетом шукають цікаві факти по даній темі. Кожен учень одержує оцінку на даному моменті уроку.
А. Особливості еволюції прокаріот.

Б. Зміна газового складу атмосфери.
В. Гіпотеза виникнення еукаріот.
Г. гіпотеза виникнення багатоклітинних тварин.
Прийом  «Назви».
- одноклітинні організми
- багатоклітинні організми

3. Прийом «Проаналізуй»
а) Що спільного та відмінного між одноклітинними, колоніальними та багатоклітинними організмами?
б) В якому середовищі раніше виникло життя? Чому? Наведіть приклади.

4. Розгляд проблемного запитання. Метод «Займи позицію»

У чому полягає причина такої різноманітності поглядів на походження життя на Землі?

VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
«Мозкова атака»
Особливості будови прокаріот.
Місце прокаріот у системі живої природи.
В археї ціанобактерії знаходилися в стані біологічного ___________. Яку роль вони відіграли?
До якого напрямку еволюції можна віднести виникнення статевого процесу?

VІІ. Домашня робота.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі. Підготуватись до конференції
по темі « Поява основних груп організмів на Землі»




















Урок 43

Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.

Мета. Ознайомити учнів із еволюційними подіями в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери; розвивати інтелектуальну культуру праці, вчити  шукати інформацію із різних джерел, робити власні висновки та розвивати ораторські здібності.
Тип уроку: урок – конференція
Форми і методи роботи: виступи учасників конференції, вправа «Логічна думка», творче завдання.
Терміни і поняття: тканини, риніофіти, мохоподібні, папоротеподібні , земноводні, голонасінні, плазуни.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Ми не можемо керувати
природою інакше,
ніж підкоряючись їй.
Ф.Бекон
Хід уроку

І. Організаційний момент.
Наш урок починається з посмішки. Усмішка чарівна річ, вона може бути єдиною розрадою і втіхою, рятувальним колом у важку хвилину. Усміхнись над своїми бідами – гіркота від них зникне, усміхнись своєму супротивнику, зникне його озлобленість. Усміхнись і над своїм озлобленням – зникне і воно.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Вправа « Логічна думка»
Найважливішим ароморфозом є виникнення тварин із двосторонньою симетрією тіла. Впишіть в текст пропущені слова.
Двостороння симетрія призвела до диференціації ______ на передній і _____кінець, а також на черевній і  _______ бік. Передній кінець є місцем для розвиваються органи ___________, нервові ______-, а наділі _________ мозок. Спинний бік виконує __________ функцію,  черевний – забезпечує рух і ____________ їжі.
Слова для довідок: вузли, задній, захоплення, захисну, головний, тіла, спинну, почуттів. 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Палеозойська ера почалась близько 600 млн. років і закінчилась 240 млн. років тому. Протягом цього часу життя опанувало суходіл і біосфера досягла сучасних меж. Саме сьогодні ми з вами поговоримо про розвиток живих організмів і досягнення їх сьогоднішнього вигляду.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
Конференція по темі « Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем». В нас сьогодні присутні  «історики, екологи, палеонтологи», в ролі яких ви будете працювати.

Ви підготували короткі статті по проблемах:
Розвиток життя в Палеозойську еру.
Опанування живими організмами суходолу в середині палеозойської ери.
Становлення сучасних меж біосфери.
Основні еволюційні події Мезозойської ери.
Розвиток життя в кайнозойську еру.
Людина та її діяльність як еволюційний фактор.
Після виступів ви можете задати запитання один одному, якщо вас зацікавили окремі їх положення.

VІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.
Творче  завдання. Поясніть, чому зародження життя на Землі найчастіше
пов’язують з водою? Чому зараз повторне виникнення життя на Землі неможливе?

VІІ. Домашня робота.
Опрацювати матеріал підручника по темі уроку.
Заповнити таблицю
Рушійні сили антропогенезу
Біологічні фактори еволюції
Соціальні фактори еволюції






















Урок 44

Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Мета. Ознайомити учнів із принципами класифікації організмів, таксономічними одиницями, які відображають історичний розвиток органічного світу; вчити пояснювати принципи класифікації та робити висновки про єдність органічного світу. Виховувати самостійність у здобутті знань.
Тип уроку: комбінований
Форми і методи роботи: мікрофон, «допоможе дієслово», творче завдання, самостійна робота
Терміни і поняття: таксони, систематика, філогенетична система, допоміжні таксони.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку
Все повинно змінюватись для того,
щоб усе залишилось по – старому
Д.Лампедуза

Хід уроку

І. Організаційний момент.
«Допоможе дієслово». ( Учитель пропонує учням за допомогою дієслів визначити свій емоційний стан: хвилююся, надіюся, радію, очікую…)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Вправа «Згадайте»
Переваги голонасінних над вищими споровими рослинами.
Риси схожості першоптаха з плазунами, птахами.
Чому загинули ящери? Адже вони відрізнялися геркулесівською статурою і силою?
      4. Місце людини у системі живої природи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ви вже знаєте, що вчені – систематики визначають приналежність організмів до того чи іншого виду. Різні види об’єднуються у групи ( таксони) вищих рангів. Основні систематичні групи, кожна з яких має індивідуальну наукову назву – це вид, рід, родина , ряд.. Сьогодні ви узагальните свої знання про систематику більш поглиблено, використовуючи власний суб’єктивний досвід.

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу.
Самостійне вивчення теми ( робота з підручником), заповнюючи при цьому таблицю:


Робота з біологічними термінами і поняттями
Термін           Визначення терміна Приклад застосування терміна
Систематика
Класифікація
Таксон

УІ. Творча робота.
Робота в групах. Сучасна систематика рослинного і тваринного світу

І. Царство Рослини                          Таксон Навести приклади представників групи
Під царство Червоні водорості
Під царство Справжні водорості
Під царство Вищі рослини


ІІ. Царство Тварин                       Таксон Навести приклади представників групи
Під царство Одноклітинні  
Під царство Багатоклітинні:
Тип Кишковопорожнинні
Тип Круглі черви
Тип Кільчасті черви
Тип Молюски
Тип Членистоногі
Тип хордові
 
УІІ. Підведення підсумку уроку. Рефлексія.
«Мікрофон»
Поясніть зміст висловлювання: « У світі все не випадковість, не хаос, є система в усьому».
Визначте місце у системі живої природи таких видів: Лелека чорний, Ромашка лікарська.
Чи можливе існування окремо взятого виду поза біогеоценозом?

УІІІ. Домашня робота:
опрацювати матеріал підручника по темі.
Повторити матеріали тем « Основи еволюційного вчення» та « Історичний розвиток і різноманітність органічного світу» з метою підготовки до уроку контролю.